Місяць зазирає у вікно...
Вечір запалив тихенько зорі...
Стомлених будинків доміно...
І дерева без листків прозорі...
Таємниця смерті і життя...
Осінь безнадійна і безмежна...
Щось навік піде у забуття,
Щось, звичайно,стане неналежним...
Віддалиться щось на рік іще
Добрий, молодий, або неповний...
Осінь змиє все дрібним дощем,
Що було несправжнім і умовним...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878380
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.06.2020
автор: Анна Шульке