~In-Between~

 Між  нашими  душами  пропасть  така  глибока,  
Що  можна  пройти  над  нею  хіба  по  лезі  катани
Спалити  мости,  щоб  ні  миті,  ні  дня,  ані  року  -  
То,  може,  тоді  наші  щирості  стануть  мостами.  

Бо  якби  я  могла  дотягнутися  -  хоч  би  пальчиком  -  до  того  берега  -  
Лишила  би  рану  по  собі,  наче  тріщину  по  вітражі
Це  добре,  що  всьому  свій  час,  і  місце,  і  черга  -  
Палити  мости  і  розносити  тайни  чужі.  

А  десь  посередині  -  по  рубці,  незагойному,  як  твоє  слово,  
Що  проходить  по  учорашній  розмові  та    по  нинішньому  полудні  -  
Я  напишу  тобі  вірша  або  колискову
Пішими  вулицями  цих  незабутніх  буднів,  

І  піду  танцювати  по  тому  лезі  зо  щирого  срібла
Понад  пропасть  глибоку,  як  ніч,  що  не  має  дна.  
Добре,  що  в  тебе  душа  така  на  мою  подібна,  
А  часом  мені  здається,  що  вона  в  нас  на  двох  одна.  

24.7.2019






адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878355
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.06.2020
автор: Нічна Пташка