Якби ти спитав:
“В якому ти місті?“,
То почув би відповідь:
“В твому серці
Моє улюблене місце“.
Бо твої очі –
Моя остання станція.
Ти – найбільша моя потреба,
Єдиний, хто мені треба.
Бо ти – справжній,
Всі інші – фікції.
І якби ти спитав,
Коли я тебе покину,
Сказала б тихо:
“Покину ніколи,
Тобто ніколи не кину“.
Залишуся з тобою
Навіть як опустять в глину
Дотиком, спогадом, запахом.
Посадиш півонії
На отій глині.
Тоді я покину тебе ніколи,
Тобто ніколи тебе не кину.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878351
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.06.2020
автор: Sin el mar