Спий промені весняні,
Та води океану.
Впіймай миті кохані,
І любов полум'яну.
В такій ясній, чудній порі,
Що встелилась оксамитом.
Женуть тривогу корчмарі,
І день сам пробігся житом...
Вітерець гойдає тополю,
І так ніжно її колише.
Сивий туман влігся у полю,
А з обіду його залише.
Сяє день немов зіниці,
Біжать у море потічки.
Шурхотять у нетрях лисиці,
І сухі розламують сучки…
Ріка, мов на акордеоні,
Награє експромтом щось своє.
Мчать у мрію баскі коні,
І привезуть серце твоє.
Від щастя голова хмеліє,
А серце від любові горить.
Весні моя душа радіє,
Та з любов'ю ніжно гомонить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878276
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.06.2020
автор: Віктор Варварич