Ой настало літо,
ой прийшло вже красне
Чом же ти сховалось,
сонце, тепле ясне?
Чом не грієш землю,
не радуєш око?
Чи смутку не чуєш,
там в небі високо?
Ой раде б я зігріти
і землю, ще й око,
Та маю проблемну
велику мороку...
Затягнули хмари
кольчугою небо,
Не дають світити,
їм мене не треба...
Лиш на вітер буйний
ще маю надію
Він, як друг надійний,
мене зрозуміє…
Ми з вітром у парі
морок цей розвієм
Щедрістю й теплом
на добро засієм,
Щоби була радість
і любов, і світло,
Щоб земля, як квітка,
під сонцем розквітла.
В. Ф.- 01.06.2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878180
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.06.2020
автор: Веселенька Дачниця