Де живе Вічність

Буває,  що  у  Дніпровій  воді
Побачиш,  як  мріє  давній  Поділ...
Церковки  у  церкви  хочуть  зрости...
Трамваї  наводять  в  Пущу  мости...
Самсон  вже  змучив  Лева  давно...
Герані  за  кожним  другим  вікном...
Узвози    немов  судини    ідуть...
Тут  знали  і  тихий  рай  і  біду...
Молитва  як  хмара  ним  проплива...
Тут  Вічність  сама  реальна,жива...
В  цеглині    і  у  камінні  доріг...
І  в  долі  його,  Подільский,  поріг...





 

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878179
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.06.2020
автор: Анна Шульке