В дощ я вийду просто із вікна
Стрімко потече вода по крилах...
В Лаврі разом вітер і дзвонар
Богові хвалу несуть щосили...
До Дніпра спускаються стежки,
Ними йдуть давно забуті тіні...
Ні легких хрестів, ані важких
Не буває повсякчас і нині...
Попливе по річці стогін днів...
Втоплені церкви полишать води...
І покличе Кий дочок й синів
По домах сховатись від негоди...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878014
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.05.2020
автор: Анна Шульке