В селі, де золоте колосся
І небо в колір бірюзи,
Її життя розпочалося,
В колисці, плетеній з лози...
Там з дідусем, (на жаль не з татом),
Ішла на луки запашні,
Мама і школа, рідна хата,
Друзі і книги, і пісні...
Бігла в садочок буйнолистий,
Любила школу, рідний клас,
Швидко закінчилось дитинство,
Й весела юність почалась...
Вона навчалася серйозно,-
Педучилище, інститут...
І праця в школі, і в культурі,-
Талант збагачувався й труд.
Усе міняється у світі,
Час не такий, як був колись,
Бобринець - рідним стало місто,
Роки у праці пронеслись...
Сіяє листя, як медалі,
Квітом укрилися садки,
А вона з нами іде далі,
В піснях: і мрії, і думки...
Сім"я хороша, дім, онуки,
Коханий вірний чоловік,
Пісні співа і прозу пише,
Про незбагненний білий світ...
І нам, і їй жити нелегко,
Здоров"я втрачене давно,
Її шанують всі за працю,
Й пісню,.. і місто, і село...
Подружко, я тебе вітаю
У твої зрілі 70!
Наснаги і добра бажаю,
Принаймні ще на 50!!!
Весна, вітри, дощі тумани,
Хай не захмарять щедроти,
В здоров"ї будь ти і в пошані,-
Сьогодні, завтра і завжди!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877837
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.05.2020
автор: геометрія