Напевно, останнє із моїх тутешніх творінь. Просто прочитайте 😄

Всяке  в  житті  буває.  І  люди  різні  бувають.  Одні  окрилюють  вас,  вдихають  нове  життя,  інші  —  зав'язують  руки  і  не  дають  дихати.  І  знаєте  в  чому  найбільший  парадокс?
Найчастіше,  то  бувають  одні  й  ті  ж  люди  в  різні  періоди.

Істина,  яку  так  старанно  вчить  життя:
"Вчіться  на  чужих  помилках,  а  не  на  своїх"  І  відпускайте  людей,  котрі  колись  від  вас  відвернулися.  Цінувати  вони  вас  все  одно  не  почнуть,  навіть  якщо  ви  пообіцяєте  їм  золоті  гори.  Та  для  чого  їх  обіцяти  людям,  котрим  ви  не  треба?  Будьте  горді,  і  переживайте  цю  самотність  самі,  бо  ви  в  любому  випадку  заслуговуєте  кращого  ставлення,  навіть  якщо  так  не  вважаєте.

Я  вірю,  що  десь  там  на  мене  чекає  щось  велике.  Хоч  зараз  моя  сутність  розбита  і  переповнена  якимись  дрібними  переживаннями,  я  все  одно  вірю.  Кожен  заслуговує  на  любов,  але  не  кожен  заслуговує  на  страждання.  Тим  більше,  якщо  вони  через  людей,  котрих  ви  любите  або  колись  любили.

Та  я  не  думаю,  що  когось  можна  більше  не  любити.  Якщо  людина  прийшла  у  ваше  життя  і  ви  щиро  занесли  її  в  своє  серце,  то  звідти  її  вже  ніколи  не  можна  забрати.
Але  якщо  ви  лише  подумали,  що  занесли  її  в  серце,  а  насправді  привели  лише  до  нього,  то  я  сумніваюся,  що  вона  довго  буде  чекати,  поки  ви  її  полюбите,  чи  поки  будете  робити  вигляд,  що  любите.

Мені  здається,  що  переді  мною  безвихідь.  Назад  шляху  немає,  а  вперед  я  не  знаю  як  рухатися.  Та  я  все  одно  вірю.  Вірю  у  те,  що  кожен  має  право  бути  щасливим  і  цінувати  себе  і  своє  оточення,  точно  так  само,  як  цінує  свою  улюблену  іграшку,  мурликаючого  збоку  кота  і  запах  теплих  сирників.  У  кожного  різні  захоплення  і  різні  на  шляху  зустрічаються  люди.  І  лише  ми  в  змозі  з'ясувати,  що  для  нас  добре  і,  що  погано.  

Закликаю  читачів,  котрі  коли-небудь  це  прочитають:"Не  бійтесь  любити,  бути  щасливими  і  робити  те,  що  подобається.  Життя  таке  коротке,  встигніть  все  встигнути.  У  світі  так  багато  важливих  речей,  котрі  здаються  буденними  і  звичайними,  зумійте  помітити  їх.  Будьте  впевнені  у  своїх  діях  і  завжди  кажіть"  так"  на  спонтанні  пропозиції.  З  таких,  найчастіше,  стаються  найкращі  спогади.  А  це  —  найбагатше,  що  людина  може  досягнути.  Ніколи  не  бійтесь  помилитися,  бо  тоді  не  дізнаєтесь  що  правильно,  а  що  ні,  і  завжди  пробуйте  ще  раз.  Довіряйте  близьким  людям,  і  завжди  кажіть  правду.  Живіть  так,  як  хочете  ви,  бо  лише  ви  встановлюєте  межі  своїх  фантазій  і  правил.  Будьте  неправильні,  ніхто  не  досконалий  і  ніколи  ним  не  стане,  бо  ідеальний  лише  манекен,  а  люди  живі  і  вміють  думати.  Це  те  єдине,  що  нас  відрізняє.  

У  світі  не  існує  однакових  людей.  Кожний  унікальний.  Людино  —  ти  особлива!  У  світі  така  одна.  

Я  хочу,  щоб  ви  знали  і  почувались  особливими.  Нехай  вашому  натхненню  не  буде  меж,  а  ваші  вчинки  завжди  будуть  правильні  для  вас  і,  неважливо,  як  це  бачить  хтось  інший.  
Ви  маєте  право  виглядати,  поводитись  і  думати,  так  як  хочете  і  любити  себе  такими,  які  ви  є.  Не  дозволяйте  себе  любити  і  цінувати  менше,  ніж  це  робите  ви  самі.  Лише  більше."

Люди  роками  відновлюють  себе  по  частинах  після  жорстоких  подій,  котрі  розбили  їх  на  шматки  і  тому  ви  не  повинні  дозволяти  звертатися  до  вас  на  нижчому  рівні,  ніж  ви  заслуговуєте.  Піклуйтеся  про  себе,  цінуйте  себе  і  любіть.  

І  нехай  це  буде  найкраще,  що  я  коли-небудь  написала.  
Для  чого  це?  Я  просто  хочу  феєрично  піти.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877581
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.05.2020
автор: Рія