Не зрікаюсь

Не  зрікаюсь  тебе,  не  зрікаюсь,
Відпускаю  на  волю,  іди.
Що  пізнала  з  тобою,  не  каюсь,
Повернулася  б  знову  туди.

У  ті  миті  тривожно-ласкаві,
В  стогін  крові,  що  тілом  біжить.
Не  судилось  в  житті  переправі
Почуття  нанизати  на  нить.

Одиноко  пливе  човен  плесом,
Тільки  хвилі  хлюпочуть  в  боки.
Не  буває  реваншу  із  часом,
Хоч  сльоза  ще  торкнулась  щоки.

А  ще  сон  відсторонить  реальність
У  зірковім  коханні  сердець.
Лоскотатиме  душу  та  даність,
Полосне  ж  груди  ранком  різець.

27.05.20

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877491
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.05.2020
автор: Валентина Ланевич