Якщо немає світлих зір на небі,
йди просто через місто без журби.
Одне вікно завжди горить для тебе
і буде це ясна зоря тобі,
що серед мороку неждано сяє
і, як зірниця, осяває мій поріг.
Ти будеш знати,
що тебе чекаю.
Шукай цей вірний знак в кінці доріг!
Не буду тягарем тобі в цім світі,
не буду злий, сердитий, наче сич.
Для тебе двері лиш одні відкриті, –
на мій поріг,
чекають
кожну ніч.
Евтим Евтимов
Звезди дори да няма
Звезди дори да няма на небето,
тръгни насам направо през града.
Един прозорец винаги ще свети
и той ще бъде твоята звезда,
изгряла неочаквано сред мрака
като вечерница над моя праг.
И ти ще знаеш,
че сега те чакам.
Тръгни по тоя вечен, верен знак!
Аз няма в тесен свят да те обсебя
и няма никога да бъда лош.
Една отключена врата за тебе
до моя праг
те чака
всяка нощ.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877311
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.05.2020
автор: Валерій Яковчук