Дивовижна квітка

Встеляє  землю  білий  цвіт,
Ніжиться  серед  розмаю.
Птахом  лечу  в  політ,
Неповторну  квітку  шукаю.

Вона  дивно  цвіте,
Пустила  корені  у  гаю.
Наче  дерево  оте,
Росте  посеред  раю.

Так  яскраво  зорить,
Вкриває  золотом  віти.
Коханням  гомонить,
Шле  палкі  привіти.

Сонце  ніжить  пелюстки,
Світанок  росами  вмиває.
В  неї  яскраві  паростки,
Своєю  красою  осяває.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877216
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.05.2020
автор: Віктор Варварич