Обізвалися трембіти,
Підхопив ті звуки вітер.
І поніс увись луною,
Над високою горою.
Звеселились полонини,
Загойдалися модрини.
Птахи радо щебетали,
Едельвейси розквітали.
Край Карпатський - наче казка,
Мами й тата ніжна ласка.
Радо, весело стрічає,
Чаєм з медом напуває.
І веде стежина вгору,
До знайомого нам двору.
Обіймають теплі руки,
Ніби й не було розлуки.
Сад за мною зажурився,
Як побачив, то вклонився.
Положив мені в долоні.
Смачні ягоди червоні.
Я дивлюся і радію,
Врешті - решт збулися мрії.
Те, що рідне, не забути,
З гір - трембіти голос чути...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877077
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.05.2020
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)