«Не твоя, не чужа - позичена»


Не  твоя  й  не  чужа  -  позичена
Тимчасово  в  твоїх  руках.
І  така  ж  як  і  ти  -  пригнічена,
Теж  блукає  в  своїх  думках.

І  у  очі  тобі,  не  дивиться
У  вигнанні  стежками  снів,
Лиш  на  ранок  з  тобою  ділиться,
Щоб  побути  там  теж  схотів.

На  слова  вона  трохи  жадібна
Ніби  люд  не  цікавий  їй
Та  з  тобою  нестримно  лагідна,
Ти  остання  з  її  надій.

Тобі  вірить,  тобою  дихає
Та  й  не  знає,  що  ти  -  чума
Що  втамовуєш  голод  втіхами
Всю  допив,  і  на  дні  -  нема.

Ти  без  просу  забрав,  подавлену
Хоч  вона  не  хотіла  йти
Шкода  душу  ще  юну,  зваблену
А  на  тіло,  й  не  глянув  ти.

Не  твоя  й  не  чужа  -  позичена
Вся  в  тобі  була,  ех,  дарма!
Чи  сама,  чи  тобою  знищена,
Тліє  в  часі  тепер  сама...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877049
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.05.2020
автор: V.S.