Прокинувся світанок від пісеньки дзвінкої,
Поглянув - на калині маленький соловей
Витьохкує-виводить веселої такої,
Заслухався - не вгледів, як ранок вже іде.
Пташина все співає, та так вже задушевно,
Розчулився і ранок, пустив сльозу-росу,
В долоні заплескали у лісі всі дерева,
Погожий день вподобав теж пісеньку-красу.
А коли вечір синій ступив на стежку тихо,
То знову чути трелі тьох-тьох-фіть-тьох-ха-ха,
Здається, що і плаче й зайдеться щирим сміхом
Аж поки нічка прийде.Тоді усе стиха.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876926
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.05.2020
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський