Переклад вірша Ніколая Гумільова "Однообразные мелькают…"
-------------
Мерехкотять одноманітно
все з тим же болем дні мої.
Троянди висохли самітньо,
і помирають солов'ї.
Вона печалиться щоразу,
коли несе свою любов.
Під її шкірою з атласу
отруєна нуртує кров.
Допомагає мрія жити,
що зможем всього досягти.
За руки візьмемось, як діти
й підемо на гірські хребти,
туди де білих хмар гірлянди,
серед садів, серед гаїв,
зів’ялі ті шукать троянди
і слухать мертвих солов'їв.
----------------
Николай Гумилёв
Однообразные мелькают
Все с той же болью дни мои,
Как будто розы опадают
И умирают соловьи.
Но и она печальна тоже,
Мне приказавшая любовь,
И под ее атласной кожей
Бежит отравленная кровь.
И если я живу на свете,
То лишь из-за одной мечты:
Мы оба, как слепые дети,
Пойдем на горные хребты,
Туда, где бродят только козы,
В мир самых белых облаков,
Искать увянувшие розы
И слушать мертвых соловьев.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876868
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.05.2020
автор: Віктор Ох