Я немовби з тобою…

Десь  далеко  на  березі  моря
Серед  хвиль,  що  втікають  до  краю,
Я  з  тобою  неначе  говорю,
Я  немовби  тебе  споглядаю.
Коли  хвилі  торкаються  пальців
І  як  вітер  зриває  волосся,  -
Ми  з  тобою,  неначе  зухвальці,
Вірим  в  те,  що  давно  не  збулося.
Летимо,  як  птахи  до  прибою,
Обійнявшись  крильми  на  прощання.
Я  немовби  говорю  з  тобою...
У  воді  розчинивши  мовчання.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876865
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.05.2020
автор: Марічка9