ПОЛУНИЧКА

по  Ф.  Раневській

До  полуниці  нам  подай  сметану
Із  цукром,  й  відійди,-  гурмани  ми.
Смак,  щодо  шлунку  вишуканий  явно.
Це  привід  називатися  людьми?

Богу  й  дияволу  затісно  в  тілі,-
Наповнили  його  грибки  й  глисти.
Людиною  лишитись  –  тяжке  діло.
Цікаво,  що  для  цього  робиш  ти?  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876805
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.05.2020
автор: Пісаренчиха