Уява на жаринах

Художник  іноді  буває
пір'їнкою  в  тюбику.
Темпера  часом  вкриває  
потерту  оливкову  люльку.

Мости  леліють  ковдрою
самітницький  мольберт
і  збоку  по-самітницьки
загублений  кашкет.  

А  з  Часом  він  шепочеться  -
прудкий  і  мудрий  друг.
О,  так  вже  часом  хочеться  
сповільнити  цей  рух.

Підморгує  натурниця  -
дурманне  щось  в  очах.
З  обрамлення  милується
Мадонна  у  шовках.

Розкреслить  піруетами
уява  на  жаринах
причинному  естетові
недолю  на  колінах.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876787
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.05.2020
автор: Дарія Борисович