[b]Серпанок
Темною вуаллю
Закрив туманною душею
Від підлої твоєї зради.
Цей ранок
З сірою печаллю
Образи стиглою іржею
Мене продовжує карати…
Туманом
Нарізно блудили
В німому відчаї-чеканні
в глибокім сумі мли тієї.
Ті рани -
Ще не відболіли,
В тумані – силует кохання:
Забутий ключ душі моєї…
Обманом –
Любому не стати.
Не буду більше я твоєю,
В імлі образ, брехні і бруду.
Хай тане
Морок цей проклятий,
Я вирвусь птахом над землею –
Й - забуду![/b]
(Фото - інтернет.)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876786
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.05.2020
автор: Білоозерянська Чайка