Дні прожиті так просто,
Все було наче дивний збіг.
Ти була моїм гостем,
І така, як незайманий сніг.
Ти прийшла, нескоро,
І в мене не було жалю.
Горіли миті, прозоро,
Наче зірки з кришталю.
Я підносив тебе до неба,
Щоб ти вдихнула любов.
Я мріяв, кохана про тебе,
І душу звільнив із оков...
Я полину з тобою у мрії,
Торкаючись твоєї душі.
Де блукають наші надії,
А я пишу тобі вірші.
Пломеніє у серці любов,
Жагою тулиться до мене.
Споріднену душу віднайшов,
І кохання вічне, незбагненне...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876628
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.05.2020
автор: Віктор Варварич