Де сині гори
Лоскочуть зорі,
І вітер виє,
Забавля,
А внизу море,
Дивне й просторе,
Колише хвилі
І… гуля!
Те синє море
Воду гойдає,
Співа вітрами
Пісню влад.
А небо зорі
В море скидає,
Тоді заграє
Зорепад.
І синя річка,
Мов дивна стрічка,
Мене щоразу
Забавля,
А синій вітер
Цілує квіти
І не по разу.
Гей, гуля!
26.10.2012
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876543
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.05.2020
автор: Ганна Верес