Бува, відволічусь, тебе забуду,
Буденності складаючи в коші.
А потім знову щось залізе в груди,
Усе переверне в моїй душі.
І так тоді тебе почути хочу,
Така туга у серці, хоч кричи.
Ім’я твоє, мов «Отче наш», шепочу,
Про нашу стрічу думи снуючи.
Не впишешся у долі візерунок.
На мить лише наш перетнувся шлях.
Але хоча б один твій поцілунок
Хотіла б я відчути на устах.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876496
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.05.2020
автор: Крилата (Любов Пікас)