Потреба освячення


"Бо  це  воля  Божа,  освячення  ваше..."(Біблія,  1  сол.4:3)

Маленька  піщинка  на  карті  "Земля",
І  меншще  піщинки  -  людина  одна.
Як  квітка  до  квітки  й  готовий  букет,
Як  штрих  за  штрихом  і  виходить  портрет.

Як  тісто  готують,  будують  доми,
Так  зміни,  мій  Боже,  у  серці  верши.
Ти  знаєш  там  все,  всі  таємні  кутки,
Мій  Боже,  наблизся,  мене  освяти.

Хай  стану  придатна  для  вжитку  Твого!
Зміни  мене,  Боже!  Є  стільки  свого...
Ти  вже  переміг,  Ти  -  надія  моя!!!
Чия  я  сьогодні:  Твоя  чи  світська?

Тобі  відкриваю  я  серце  своє:
Розказую  все,  як  у  ньому  там  є.
Ніщо  не  втаю,  гріхи  в  світло  несу,
Нехай  обновлюся  і  радість  знайду.

Не  ради  хвали  і  признання  в  людей
У  світі  живу  хай.  Дай  ясних  очей,
Дай  чистого  серця  і  чисті  уста,
Хай  Тебе  величить  нетлінна  душа.

Не  дай  загубитись,  багато  так  зла,
До  Тебе  хай  лине  безсмертна  душа.
О,  Боже,  помилуй,  о  Боже,  зміни,
Дорогою  правди  по  світу  веди.

Ти  -  Істина,  Боже,  дорога  й  життя.
Без  Тебе  у  мороці  власна  душа.
Зміни  надприродньо,  ввіряю  себе.
Не  я,  а  Христос  у  мені,  хай  живе!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876302
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.05.2020
автор: Лілія Мандзюк