Обсипа́лись сніжні пелюстки́ із вишні
І встеляли рясно зелену траву.
А цвіли́ недавно буйноцвітом пишним
Й милували око, ніби у Раю.
Розсерди́вся вітер, холодом обшпарив,
Їх зривав із вишні проливним дощем.
Потім в нічку темну ще й морозом вдарив -
Засмутились вишні, стали голі вщент.
Навкруги під ними влігся цвіт колишній,
Що міняв свій колір прямо на льоту,
Став він бурий, тусклий, ніби стовбур вишні,
Від дощу намоклий заховавсь в траву.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876272
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.05.2020
автор: Ольга Калина