До Венеції чужі припливали кораблі…
Та команді не давали доторкнутися землі.
Бо була пора сумна, вирувала скрізь чума,
Тож була одна умова, щоб не ширилась вона:
Сорок днів на рейді мусять відстоятися човни…
Своєрідна перевірка, чи нема на них чуми.
А коли спливе цей термін то галяра вартових,
Підпливе й огляне мертвих, або ж навпаки живих.
Всі здорові!? То чудово! Просимо ласкаво вас!
В порт Венеції скоріше швартувати свій баркас!
А як нашу ви куаранту пережити не зуміли…
То звиняйте, ваше судно ми спалили і втопили!
З того часу «в сорок днів» теж шануємо мерців.
Це трагедія і свято одночасно у жильців.
НайцікАвіша константа, серед різних величин,
Італійська ця куаранта, що зродила - КАРАНТИН.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876153
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.05.2020
автор: савко