Є в Україні такі люди-
«какая разніца» їх звати.
Зустріти можна їх усюди-
і де Донбас, і де Карпати.
Вони є в Києві, і в Сумах,
у Миколаєві, Полтаві,
і на базарах, і у ЦУМах…
А як опиняться в Варшаві,
чи то у Лодзі, чи в Радомську,
і там півроку попрацюють,
то чуєм: «Мувє я по польську».
А українську ігнорують
життя проживши в Україні.
«Па-руські, - кажуть, - нам удобнєй.
Какая разніца, посдобнєй
ліш било б тєсто». Тільки свині
воліють шлунки лиш напхати,
а щоб сміття посортувати
самому, та навчити сина.
Ні, Україна їм щось винна.
А може б з себе вам почати?
Бо винні нам лиш депутати,
що не дотримуються слова,
та олігархи й президенти,
з них вимагайте дивіденди,
а не з країни і не з мови.
16.05.2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876146
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.05.2020
автор: О.В.Рожко