Холодна ніч

Холодна  ніч  –  немов  остання  –
Не  вщухне  вітер  ні  на  мить,
А  чорна  неба  оксамить
Не  зичить  дневі  починання.
Зоріє  небо  навісне
Очима  з  сполохами  криги.
Мене  –  закутого  в  вериги  –
Цей  погляд  зимний  геть  жене.
Лише  непевний  манівець
Веде  в  яри  і  нетрі  дикі.
Нічних  птахів  протяжні  крики
Надію  зводять  нанівець.
Обабіч  мене  лисі  гори,
Де  відьми  чинять  шабаші.
Зі  мною  поруч  –  ні  душі  –
Ніхто  цю  темряву  не  зборе.
Ця  дивна  ніч,  осіння  ніч
Тривоги  й  захвату  всесвітом,
Коли  вже  промайнуло  літо,
На  мене  дивиться  –  віч-в-віч.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875877
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.05.2020
автор: Ігор Крикотун