* * *

Клапті  паперу  вітер  розвіяв  за  містом.
 Хтось  написав  тобі  знову  сумного  листа…    
 Все,  як  звичайно  –    шалiк  зелений  і  крісло,      
 Лапи  вівчарки  теплі.    Реальність  проста.
 Хтось  написав  про  вічне.  В  життєвому  колі  
 Спомини  давні  про  щастя.  За  шторами  –  дощ.
 Лист  золотавий,  і  галузки  –    майже  голі.    
 Тут  облітає  осінь.  Придуманий  кошт…
 Тут  обростає  мохом    пристінне  каміння,  
 Лічить  незрима  зозуля    хвилини    до  ста,
 Дрова  жаріють  ледве  в  старому    каміні.    
 Вечір  закутав  плечі…  словами  листа.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=87586
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 05.08.2008
автор: Наталя Лазука