Над містом гудуть ключі,
під містом - каналізація.
Сірим людям з бетону кричить
і хапає за коси акація.
Визирає з-за рогу старий,
йому в грудях лоскоче марево.
Дзвін солодкий такий, п'янкий
крізь туманні летить заграви.
Звідки знати, чи день, чи ніч?
Хтось цокоче над містом сплячим,
між понурих сліпих облич
він єдиний, здається, зрячий.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875857
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.05.2020
автор: Дарія Борисович