Згадай себе,коли ще не п’ятнадцять[b](15)[/b].
Моживо 8,9 чи дванадцять?
І,правда,інші погляди,думки,бажання,
Інші дії,мрії,сподівання.
А час летить немов пташина,
І вже ти зовсім ніби не дитина
Дорослою стаєш ти з кожним днем.
Тож хай життя твоє не матиме проблем.
Дитячі роки неможливо повернути
Цінуй ту мить,хвилину та момент.
Стежину щастя я бажаю роздобути,
А доля хай завжди дарує комплімент.
Не так давно казала ти : [u]«підиця»[/u]
Лялькам вдягала сукні чарівні.
Не забувай ніколи,бо то є таємниця,
Що мама й тато,то два слова головні.
Старайся радість їм щоднини приносити
Любов вертати втричі кожен раз,
Бо як біда прийде, у них все зможеш попросити
І не отримаєш у відповідь пекучих фраз.
Звертайсь до них не лиш коли душа страждає,
Розказуй все,що серце бережно тримає.
Ти не впадеш,тебе сім’я завжди спіймає,
Якщо життя дитячі крила обламає.
А пам’ятаєш, що робили ми малими?
Сварились,бились і мирились враз,
Але ніколи не були з тобою ми чужими
І не тримали безкінечно злих образ.
Бо [b]ми[/b] з тобою зв’язані навічно
Одною кров’ю й прожитим життям,
А 6 жовтня відзначатимем щорічно
Та будем раді будь-яким гостям.
У цей осінній та святковий день
Побільше слів,віршів,пісень.
Бо ти – сестра моя,близька мені людина
Хай день у день приносить радісна новина
Хвилини щастя,успіху,любові
Бо рідна ти мені і не лише по крові.
Тож я сьогодні щиро побажаю
Попереду багато перспектив,
Люблю тебе і щиро поважаю
І хай життя приносить тільки позитив.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875852
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.05.2020
автор: Dubova(Марина)