Забуяли зеленню ліси.
Віє яблунева завірюха.
Пелюстки оазою краси
ойкумену оповили пухом.
Це уже нагадує фінал
опери... а, може, й оперети...
«Лебедине озеро» і «Бал»
зашуміли піною у Лету.
І за течією уві сні
чую ліру і далеку лютню...
Та бадьорі арії не чутні...
Кличе Мойра у минулі дні.
Віщі сни навіюють мені
не веселе, а сумне майбутнє.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875732
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.05.2020
автор: I.Teрен