На хвилях пародії "Мене милий ніколи не просить"

…Мене  милий  ніколи  не  просить
Антоніна  Цвид  
(із  філосовсько-сексуальної  лірики)

Мене  милий  ніколи  не  просить,
Як  в  інтимі  буває  зі  мною,
А  на  руку  намотує  косу
Та  об  двері  мене  головою!
І  лежу  я  тоді  і  не  дишу,
І  не  рушу  руками  й  ногами,
А  він  ніжно  колише,  колише,
І  гризе  моє  тіло  зубами,
Випускає  свого  голубочка,
Він  летить  до  мойого  гніздечка.
Мамо  рідна!  На  лоб  лізуть  очі,
Як  в  гніздечко  кладуться  яєчка,
Я  кричу  тоді,  плачу,  регочу,
А  буває,  свідомість  втрачаю
І  шепочу:
- Я  хочу!  Ще  хочу!
Голубочок  гніздо  покидає…
Як  люблю  я  солодкі  ці  муки,
Рай,  блаженство,  коханий,  с  тобою!
Намотай  мою  косу  на  руку
Та  ще  трахни  об  стіл  головою…
Вересень,  1996

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875555
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.05.2020
автор: САВИЧ