Час мине і роки ідуть
А ми у чорновому варіанті живемо
Кохання й біль вони нам принесуть
А ми із посмішкою вперед йдемо
* * *
Вона мала наївна, вірить у слова
Він любить дороге вино й цигарки
Але не забувай, що поряд з ним вона
А ми із почуттями тихо відступили
* * *
Він буде дарувати квіти, ніжні поцілунки
А в інший день в очах буде пітьма
А потім по слідують подарунки
І він все говоритиме моя
Ті довгі ночі, ранок на зорі
І кава в ліжко, поряд він
Лиш пошепки я чую «Це тобі»
І тут лунає тихий дзвін
* * *
Остерігайтесь, бо кохання дивна річ
Воно заводить наче ліс в оману
І не лише тобі, він біль приніс
Він грав з тобою, у таку собі забаву
* * *
03.09.2018р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875332
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.05.2020
автор: ГіпотезаКохання