Намалюю дощем на розбито у склі
Тепле літо в полях на небесному тлі,
Розкажу про любов, що наснилась мені,
Коли так близько були чужі бліндажі.
Закарбую в краплинках усі барви життя,
Подих свій і гомін серця биття,
Залишу, як ліки кришталеві росинки,
Щоб зволожили ноги ще не одної дитинки.
Помрію хвилину й напишу листа,
Та за мить знову до бою пора,
"Ще не вмерла України" досі шепочуть вуста,
І надії, і болю у серці вдоста...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875259
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.05.2020
автор: Вікторія Воля