Весна святкує Перемогу
В природі, в душах і в війні,
Невже закінчились тривоги,
Людській біді сказала: «Ні»?
Вона ж легким бузковим цвітом
Дивилась в очі воякам,
Чума коричнева над світом
Нікого вже не заляка…
Зруйновані дороги, долі,
Руїни в селах і містах,
Та стала інша вже свідомість
В людей у наших проростать.
Вони так важко працювали
Без вихідних, а влада їх
Одне на одного цькувала.
Народ же вистояти зміг.
Живих сьогодні – одиниці –
Хто Перемоги прапор ніс,
Частіше в ліжку наодинці,
Знов за життя вони в борні.
Бува, згадають і «Катюшу»,
Далеку пісню фронтову…
Тоді сльоза старого душить:
Згадає друга чи вдову…
Їх рани й спогади тривожать,
Адже усе життя в труді,
Лиш смерть перемогти не зможуть,
Хоч стільки вміли у житті!
Вклоніться ж, люди, їм доземно –
Живим і мертвим. Це ж борці
За волю, за життя, за землю.
Вони – історії творці.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875162
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.05.2020
автор: Ганна Верес