Ніколи знову

«Ніколи  знову»  -  чуєм  ми  це  гасло  нині.  
А  як  донести  ці  слова  нашій  дитині,  
Якого  з  нами  вже  нема  шостий  годочок?
 Ми  від  війни  не  вберегли.  Пробач,  синочок!  

Червоні  маки  поросли  між  полинами,  
Людськими  скроплені  були  стежки  сльозами.
І  кров  стікала  в  чебрецях  із  ран  у  землю,  
Й  ввібрали  в  себе  квіти  ці  ту  кожну  краплю.  

 Донбас  палав  весь  у  вогні.    Стріляють  досі.
Серця  скрізь  рвуться  матерів,  сивіють  коси.    
«Ніколи  знову»..  Чуйте  всі:  «Я  в  це  не  вірю!»
Не  скоро  ще  діждемось  змін  й  діждемось  Миру.

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875111
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.05.2020
автор: Ольга Калина