(Автор Наталія Глиняна)
Усі промовимо - Ніколи Знову ,
Нехай не буде в світі вже війни…
Щоб всі жили,любили край та мову,
Й не йшли на смерть героями сини….
Згадаємо хвилиною мовчання,
Всіх тих,хто в сорокових помирав.
І переносив горе та страждання,
Та руки вниз усе ж не опускав.
Багато полягло на міннім полі,
Верталися чимало з них калік.
Вони були мов бранці свої долі,
В яких болючі спогади навік.
Все меншає їх кількість із роками,
Людей,які змогли пройти війну.
Такі старенькі й сиві ветерани
Стрічали в битвах смерть, і не одну…
Бо там чекав кривавий слід дороги,
Та їхня мужність не впускала страх.
Вони усе ж дійшли до Перемоги,
І несли вічно віру у серцях.
А ми будемо завжди пам’ятати,
Про всю пролиту за країну кров.
І голови з пошаною склоняти,
З надією - Ніколи більше знов!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875085
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.05.2020
автор: Наталія Глиняна