Нічого не кажи мені, не треба,
Хай лине у мовчанні рік, чи день,
Я просто хочу в тиші, просто неба,
Сміття повикидати із кишень.
Нічого не кажи мені, благаю,
Нехай усе залишиться, як є,
Я двері привідкриті залишаю,
У серце розчароване своє.
Не зможу я ніколи їх закрити,
На жаль, перед тобою на замок,
Не зможу я, не зможу не впустити,
Колись тебе у світ своїх думок.
Та зараз я не хочу слів рапатих,
Що будуть душу дряпати мою,
Я хочу серед гір земних, горбатих,
Побути із небесним на краю.
Нічого не кажи мені, не треба,
І фраз вже непотрібних не шукай,
Я просто хочу в тиші, просто неба...
До зустрічі, а може й прощавай...
***
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875072
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.05.2020
автор: Sukhovilova