…та чи варто…

Ловлять  твій  погляд  зорі  нічного  неба:
—  Граємо  —  очі  в  очі,  хто  перший  кліпне?
Прийнято  виклик  тобою,  а  чи  від  тебе.  
Хто  з  вас  сильніший?..  Зорі  до  ранку  сліпнуть.
Ранок  імлистий.  Небо  ранкове  -  сіре,
Як  твої  очі,  що  осліпили  зорі.
Вигукнеш  зверхньо  згаслим  услід  сузір‘ям:
—  Я  ПРОГРАВАТИ  НЕ  ВМІЮ!!!  Адьйос!  Сорі!
Небо  з  зірками  мрії  твої  сховало,
Чи  спопелились,  легко,  спекотним  липнем.
Сонце  палюче.  Крикнеш  йому  зухвало:
—  Граємо?!  —  очі  в  очі,  хто  перший  кліпне!
Сліз  пелена?  Кажеш  —  не  вмієш  програти?!
Смійся  і  плач!  Вкотре  сховайся  за  снами!
...Пам‘ять  обнУлити  б,  та  відпустити  втрати...    
Словом  когось  можна  вбити,  себе  —  думками...  
Фінішною  прямою  —  кардіограма.
Боляче.  Сумно.  Фініш  так  близько  від  старту.
Душу  безмірну  виміряв  хтось  у  грамах.
Борешся  до  останнього...
                                                                         та  чи  варто...  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875006
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.05.2020
автор: BeZodnia