Володі я дякую щиро,
За гарні слова всі його,-
Про вірші мої і про книги ,
В житті щось в нас спільне було...
Хоч очно ми з ним не знайомі,
Та нас об"єднало село,
Від слів його щирих чудових,-
Приємне відчула тепло...
"Спасибі!" - кажу я Володі,
За щедрую душу його,
За те, що ми пишем сьогодні,-
Про край наш, людей і село...
За наші упевнені кроки,
(Хоч часом даються взнаки),
За те, що не збились з дороги,
Долали тернисті стежки...
За те, що малі мої збірки*,
Припали йому до душі,
За те, що буває нам гірко,
Як пишем сумні ми вірші...
За те, що живем в Україні,
(Ми справжні її трударі),
Трудитись ми добре уміли,
Й співали веселі пісні...
За те, що йдемо в сині далі,
Хоч кроки вже тихі стають,
Я дякую Богові й долі,
Що мрії вперед нас ведуть...
Отож, повторю я Володі,:
-Спасибі, що ти серед нас,
Що пишеш ти вірші чудові,
І в цей вже важкий для нас час...
Хоч наші літа йдуть за обрій,
Минуло вже вісімдесят...
Та вірші для нас, ніби острів,
Де зможемо ми ще писать...
*З Володимиром ми обмінялися збірками своїх поезій,
і про свої враження написали до Всеукраїнської
розважально-інформаційної народної газети
"САКВОЯЖ" історії з життя, яка вже майже 18 років
друкує історії з життя та вірші простих дописувачів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874993
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.05.2020
автор: геометрія