Сварилось небо, гуркотіло,
Було ображене чомусь.
Щось доказати всім хотіло,
А може "насолить" комусь.
Заплакали хмарини сірі
Їх сльози впали у траву.
Дощі доклали свої сили,
У цю погоду вітрову.
І потекли струмки рікою,
Баюри в дзеркалі стоять.
Гроза торкнулася рукою,
Хотіла ма́буть день обнять.
А він весну любив безтями
І так обожнював її.
Водив широкими полями
І дарував свої пісні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874926
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.05.2020
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)