Господиня тепла

Скибочка  Місяця  з  неба  вітається.
Мається,  кається,  крається  ніч…
Подумки  дума  за  думу  чіпляється,
теплістю  хату  наповнює  піч.

Пахне  борщем,  пиріжками  і  кашею,
булькає  в  горщику  смачно  куліш.
Тепла  хазяйка,  як  повною  чашею,
радо  стрічає,  запрошує  –  їж!

Темряву  пестять  оранжеві  сполохи,
лижуть  каглу́,  зазирають  в  коми́н.
Тихо…  У  за́пічку,  в  теплому  подиху,
сушаться  валянки  –  символ  зими.

Тепло  і  гоже…  Черінь  запишалася,
туляться  збоку  товсті  казани.
Я  на  лежанці  до  ранку  лишаюся,
піч-господиня  навіює  сни.

06.05.2020

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874915
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.05.2020
автор: Олександр Мачула