До українки

Нам  не  вперше  межу  долати
(Тільки  б  знати,  де  ця  межа)
Заряджаємо  автомати
Й  знову  й́́́де́мо  по  лезу  ножа.

Серед  ночі  відкрий  фіранки,
Подивися  на  небо  в  зірках.
То  не  зорі  -  маленькі  лампадки
В  наших  Янголів  у  руках.

Не  загадуй,  щоб  все  збувалося,
Коли  раптом  впаде  яка.
То  не  зірка  -  життя  урвалося
Ще  одного  захисника...

Українко,  тебе  не  знаємо.
Та  сьогодні,  як  і  колись,
Ми  пове́рнемось.  Обіцяємо.
Ти  лиш  щиро  за  нас  молись!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874847
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.05.2020
автор: Микола Ліннік