Мої дороги ведуть на вершину,
Обабіч країв дивний антураж.
Художник малює свою картину,
Вибирає незвичний купаж.
Сп'янілі вишні в сонячнім бокалі,
Виблискують наче кришталь.
Події вписуються у мої скрижалі,
Доля вливається в золоту ґрааль.
У кожнім кроці тривога зникає,
Тумани з росами вклались в долині.
Дивний спів у лісі змовкає,
Ось і я на омріяній вершині.
Наче й не змінилась картина,
Лиш пейзаж із дивним вітражем.
На фоні неба срібліє павутина,
І сутінки біжать за міражем.
Вже не хочеться такої заграви,
Думки біжать додому, до тепла.
Де ти є поряд, і філіжанка кави,
В каміні грає полум'я і тмяніє зола.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874742
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.05.2020
автор: Віктор Варварич