Сяємо.
Кожний новий день стає найближчим майбутнім;
Мрії переходять на інший рівень, стаючи ціллю, до якої ти йдеш маленькими кроками, з власної дисципліни і внутрішньої сили;
Краса не закінчується на гарному лиці, а частіше на ньому і не починається, і ми розуміємо чому.
Сяємо.
Стиснувши минулі біль і розчарування, готові далі вірити в добро;
Святий безгрішний чоловік Ісус Христос, Син Бога Всевишнього, навчав людей, любити один одного, оглянувшись навколо ми не дивуємося чому стільки бід у світі;
Твій талант проявить себе, навіть тоді коли ти дізнаєшся про нього останній;
Сяємо.
Справжнє щастя засинати і прокидатися в обіймах коханої людини;
Горе прожити життя довге і бути свідком загибелі рідних і близьких тобі людей;
Зморшки? А що це? Пом'ята шкіра? Душа завжди молода, і це важливіше від зморшок.
Сяємо.
Спокій на серці буде тоді, коли ти перестанеш собі брехати, а будеш чесним з самим собою, спокій на серці – це блаженне щастя, це найважче до чого ми рано чи пізно прийдемо, ми ж брешемо постійно;
Комплексуємо, комплексуємо і ще раз комплексуємо, це завжди краще, ніж розповідати, що ти досконалий, геніальний, найкращий з усіх;
Щира усмішка, вона як світанок, все з неї починається.
04.05.2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874618
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.05.2020
автор: Іра Задворна