Бабуся-груша

Стара-старезна  груша  у  саду,
Вона,  мабуть  тут  прожила  найдовше,
Співав  їй  вітер  взимку  про  журбу,
А  навесні  веселої  заводив.

Вже  і  сухе  гілля  у  неї  є,
Та  має  ще  міцне  вона  й  зелене.
Всього  зазнала  за  життя  своє
Та  не  жалкує  ні  про  що,  напевне.

Її  плоди  солодкі,  наче  мед,
Великі  й  соковиті-соковиті.
Пронісся  понад  нею  років  лет,
Вона  ж  іще  живе  й  радіє  світу.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874545
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.05.2020
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський