Сопілка Леля трелі розливає.
В легенду йде лілова сон-трава.
І спляче серце в щасті оживає,
Яріє, мов веселчина брова.
По краплі спека капає з тарелі.
Хмільна черемха – перша етуаль.
Старих дубів премудрість вийшла з келій
І шпателем кладеться на туаль.
У парках шаленіють менестрелі,
Звільнивши іскру Божу з окуття.
Знімають білі вельони морелі –
Хай торжествує на землі життя!
Етуаль—зірка, знаменитість.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874467
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.05.2020
автор: Valentyna_S