Ти став тим з чого глузував,
Твоє розпатлане волосся
Підстрижене і збризнуте лаком,
Ти серйозно?
Де твої шорти із футболкою?
Що це на тобі за брюки?
Ти смієшся не з того, що смішно,
А тому що ці сміються,
Щоб злитись з ними на тусовці,
Якщо від тебе справжнього щось залишилось,
Подзвони мені.
Якщо я для тебе спогад,
Я відпущу тебе з твоїми спогадами,
Я подякую небу за цей дощ,
Він приховав мої сльози.
Я не кажу цих гучних слів про любов,
Не сперечатимусь з тобою, як раніше,
Якщо ти так вирішив прожити життя,
з пластмасовою посмішкою
і цим зализаним чубчиком,
язиком твоєї нової гламурної подружки
Вуаля!
Але не можу зрозуміти, що за почуття я відчуваю
Врятувати тебе
Якщо я для тебе спогад,
Я відпущу тебе з твоїми спогадами,
Я подякую небу за цей дощ,
Він приховав мої сльози.
2.05.2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874444
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.05.2020
автор: Іра Задворна