І заквітчалася трава ( ТЕЛЕВІРШ )

Як  ніжно  й  мило  навесн/    І
Бруньки  звисають  із  бері/    З.
І  кожна  з  них,  хоча  й  мал/    А,  
Але  потрібна  так  для  лі/    К.  

Якщо  ти  бруньок  назбира/    В,
Що  виснуть  вниз  аж  до  земл/    І,  -
 Щасливий  витягнув  біле/    Т  
 І  ти  здоров’ю  йдеш  навстрі/    Ч.

Бо  спонукає  сік  весн/    А
По  стовбурі  бриніти  в  шква/    Л.  
В  нім  життєдайна  б’є  струн/    А.  
Березі  додає  прикра/    С…  

І  день,  коли  вже  догор/    Я,
Й  спиняє  сонячний  полі/    Т,
То  на  березі,  дотепе/      Р,  
Весна  в  бруньках  тих  спочив/    А.

І  навіть  вітер  тут  дріма/    В,  
Біля  берізки,  де  трава/    А.  










Акровірш  (грец.  akrostichís,  від  ákros  —  крайній  і  stíchos  —  рядок),  вірш,  в  якому  початкові  букви  кожного  рядка,  що  читаються  зверху  вниз,  утворюють  яке-небудь  слово  або  фразу.  Акровірш  з'явився  в  старогрецькій  поезії.  У  російській  поезії  відомий  з  17  ст.  Рідше,  ніж  акровірш  зустрічаються  вірші,  де  слово  складають  останні  букви  кожного  рядка  (телевірш)  або  середні  (мезовірш).

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874332
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.05.2020
автор: Ольга Калина